Лефлютаб табл.в/о 20мг №30

Таблетки Лефлютаб показані при:

• Лікуванні хвороба-модифицирующим антиревматическим засобом (ХМАРЗ) активної фази ревматоїдного артриту у дорослих.
• Активній формі псоріатичного артриту.

Діюча речовина: лефлюномид;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 10 мг або 20 мг лефлюномид;

Допоміжні речовини: лактоза, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, кислота винна, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), тальк, лецитин, ксантанова камедь.

• Підвищена чутливість до активної субстанції, до основного активного метаболіту теріфлуноміду, або до будь-якого з допоміжних речовин препарату.
• Підвищена чутливість до арахісу, сої.
• Порушення функції печінки.
• Важкі імунодефіцитні стани (в т. Ч. СНІД).
• Виражені порушення функції кісткового мозку, виражена анемія, лейкопенія, нейтропенія або тромбоцитопенія внаслідок інших причин (крім ревматоїдного або псоріатичного артриту).
• Важкі інфекції.
• Ниркова недостатність середнього або важкого ступеня.
• Важка гипопротеинемия, в тому числі при нефротичному синдромі.
• Прийом препарату протипоказаний вагітним жінкам і жінкам дітородного віку, які не застосовують надійних методів контрацепції в період лікування лефлюномидом і після лікування до тих пір, поки рівень активного метаболіту в плазмі становить більше 0,02 мг/л.
• Необхідно виключити можливість вагітності до початку лікування лефлюномидом.
• Період годування груддю.

Лікування лефлюномидом повинен призначати та контролювати спеціаліст з відповідним досвідом лікування ревматоїдного артриту і псоріатичного артриту.

Необхідно перевіряти рівень АЛТ (або СГПТ) і проводити розгорнутий загальний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули та кількості тромбоцитів з такою частотою:

• Перед початком лікування лефлюномидом;
• Кожні 2 тижні протягом перших 6 місяців лікування;
• Кожні 8 тижнів надалі.

Протипоказано.

Не застосовується.

З обережністю.

Зареєстровано повідомлення про випадки хронічного передозування у пацієнтів, що приймали Лефлютаб в добових дозах, до п'яти разів перевищують рекомендовані, а також про випадки гострого передозування препарату у дорослих і дітей. У більшості зареєстрованих випадків передозування побічні реакції не спостерігалися. Побічні ефекти, що відповідають профілю безпеки лефлюномида: біль в животі, нудота, пронос, підвищення рівня печінкових ферментів, анемія, лейкопенія, свербіж та шкірні висипання.

У випадках передозування рекомендовано застосовувати холестирамін або активоване вугілля з метою прискорення виведення препарату з організму.

Побічні реакції, про які найчастіше повідомлялося при лікуванні лефлюномидом: незначне підвищення артеріального тиску, лейкопенія, парестезії, головний біль, запаморочення, діарея, нудота, блювання, ураження слизової оболонки ротової порожнини (наприклад, стоматит, виразки в ротовій порожнині), біль в животі, збільшене випадання волосся, екзема, шкірні висипання (в тому числі макуло-папульозні висипання), свербіж, сухість шкіри, тендовагініт, підвищення рівня КФК, анорексія, зниження маси тіла (незначне), астенія, незначні алергічні реакції і підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ (особливо АЛТ), рідше гаммаглутатіонтрансферази та лужної фосфатази, білірубіну).