Гепариновий гель 1000МЕ/г туба 50г

Препарат при нанесенні на шкіру чинить протинабрякову, антиексудативну, протизапальну та антикоагуляційну дію.

Гепарин виявляється у плазмі крові протягом 24 годин після застосування препарату, при цьому максимальна концентрація гепарину досягається через 8 годин. Виведення відбувається переважно нирками. Нанесений на шкіру препарат не впливає на параметри згортання крові.

Лікування захворювань поверхневих вен, таких як варикозне розширення вен і пов’язаних з ним ускладнень, флеботромбоз, тромбофлебіт, поверхневий перифлебіт. Післяопераційний варикозний флебіт, ускладнення після хірургічного видалення підшкірної вени ноги. Травми та забиті місця, інфільтрати та локалізовані набряки, підшкірні гематоми. Травми та розтягнення м’язово-сухожильних та капсуло-зв’язкових структур.

Підвищена чутливість до гепарину або до будь-якого іншого компонента препарату; трофічні виразки ніг, що кровоточать; відкриті та/або інфіковані рани; геморагічний діатез; пурпура; тромбоцитопенія; гемофілія. Схильність до кровотеч.

Застосування гепарину може сприяти подовженню протромбінового часу у хворих, які застосовують пероральні антикоагулянти. Не слід застосовувати препарат разом із лікарськими засобами для місцевого застосування, наприклад з препаратами, що містять тетрациклін, гідрокортизон, саліцилову кислоту, а також з антикоагулянтами.

При наявності у хворого геморагічних симптомів слід ретельно зважити можливість застосування препарату. Препарат не слід призначати при кровотечах, наносити на відкриті рани, інфіковані ділянки шкіри при наявності гнійних процесів, слизові оболонки, очі та на ділянки навколо очей, на виразки та пухирі. У разі розладів згортання крові гель не рекомендується наносити на великі ділянки шкіри. У випадку лікування флебіту цей лікарський засіб не слід втирати у шкіру. Наявність у складі метилпарабену (Е 218) може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені).

Не впливає.

Дані щодо застосування препарату під час вагітності або годування груддю відсутні.

Дорослим необхідно застосовувати препарат 1–3 рази на добу. На уражену ділянку шкіри наносити смужку гелю розміром 3–10 см та обережно втирати. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, враховуючи тяжкість перебігу захворювання.

З огляду на обмежений досвід застосування препарат не слід призначати дітям.

Явища передозування препарату дотепер не описані. Через незначну системну абсорбцію небезпека передозування препарату при місцевому застосуванні відсутня. Внаслідок випадкового перорального застосування гелю (наприклад, дитиною) може виникнути нудота або блювання. У такому випадку необхідно промити шлунок, а при необхідності – призначити симптоматичну терапію. Дію гепарину можна нейтралізувати за допомогою протаміну сульфату.

В окремих випадках можуть спостерігатися реакції гіперчутливості, такі як почервоніння, свербіж та припухлість шкіри, відчуття печіння, шкірні висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, геморагії, іноді – виникнення невеликих пустул, пухирців або пухирів, що швидко зникають після припинення застосування препарату. При нанесенні на великі ділянки шкіри можливі системні побічні реакції.