Рипронат р-н д/ін.100мг/мл амп.5мл №10

Рипронат призначають у комплексній терапії наступних захворювань:

• захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA I–IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи;
• гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;
• знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;
• у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.

• діюча речовина: мельдоній;
• 1 мл розчину містить мельдонію дигідрату 100 мг;
• допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

• Підвищена чутливість до мельдонію або до інших компонентів лікарського засобу;
• Підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку. внутрішньочерепних пухлинах);
• Тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).
• Вагітність та/або період годування груддю.
• Дитячий вік (немає даних про безпеку застосування).

З боку імунної системи: часто – алергічні реакції*; рідко – підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку.

З боку психіки: рідко – збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну.

З боку нервової системи: часто – головний біль*, рідко – парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, вертиго, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність.

З боку серця: рідко – зміна ритму серця, відчуття серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту у грудях/біль у грудях.

З боку судин: рідко – підвищення/зниження артеріального тиску, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість шкіри.

З боку органів дихання, грудної клітини та середостіння: часто – інфекції дихальних шляхів; рідко – запалення у горлі, кашель, диспное, апное.

З боку травного тракту: часто – диспепсія*; рідко – дисгевзія (металічний присмак у роті), втрата апетиту, позиви до блювання, нудота, блювання, метеоризм, діарея, болі у животі, сухість у роті або гіперсалівація.

Лікарський засіб призначений для внутрішньовенного застосування. Не передбачається спеціального приготування розчину перед введенням.

У зв’язку з можливим стимулювальним ефектом лікарський засіб рекомендується застосовувати у першій половині дня.

Дорослі.

Лікарський засіб застосовувати у дозі 500–1000 мг (5–10 мл) внутрішньовенно за 1 або 2 прийоми.

Тривалість лікування зазвичай становить 10–14 діб, після чого лікування слід продовжувати пероральною лікарською формою.

Тривалість курсу лікування становить 4–6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2–3 рази на рік.

Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людини невідомий. Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності.

Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко самиць. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому лікарський засіб протипоказаний у період годування груддю.

Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому лікарський засіб протипоказаний таким пацієнтам.

Досліджень для оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводили.

Симптоми.

Не повідомляли про випадки передозування. Мельдоній малотоксичний та не спричиняє загрозливих побічних реакцій. При зниженому артеріальному тиску можливі головний біль, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість.

Лікування.

Симптоматична терапія. У разі тяжкого передозування необхідно контролювати функції печінки та нирок. Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням з білками крові.