АЦЦ гарячий напій мед/лимон пор.д/орал.р-ну 600мг пак.3г №6

Фармакодинаміка. ацетилцистеїн (АЦЦ) - муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїн. муколітичний ефект препарату має хімічну природу. за рахунок наявності вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв'язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння і зменшення в'язкості слизу і сприяє відкашлюванню і відходженню бронхіального секрету. препарат зберігає активність при наявності гнійного мокротиння.

Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивостями, зумовленими зв'язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону - важливого фактора внутрішньоклітинної захисту не тільки від окислених токсинів екзогенного і енедогенного походження, але і від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.

Фармакокінетика. Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину і надалі - змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька - близько 10%. З max в плазмі крові досягається через 1-3 години після прийому. Зв'язування з білками плазми крові - близько 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

T ½ визначається, головним чином, швидкою біотрансформацією в печінці та становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки T ½ збільшується до 8 год.

Лікування гострих і хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в'язкості мокротиння, покращання її відходження і відхаркування.

Дорослим і дітям віком старше 14 років призначають по 400-600 мг ацетилцистеїну на добу, розподілених на 1-3 прийоми.

Дітям у віці 6-14 років: 400-600 мг/добу, розподілених на 2-3 прийоми.

Дітям у віці від 2 до 6 років: по 200-400 мг/добу, розділених на 2 прийоми.

Препарат рекомендується приймати після їди. Вміст пакетика розчинити при помішуванні в ½ склянки гарячої води та випити, по можливості, більш гарячим. Додатковий прийом рідини посилює муколітичний ефект препарату.

Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеин слід застосовувати 5-7 днів.

Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку шкіри: алергічні реакції (свербіж, кропив'янка, висип, екзема, висип, ангіоневротичний набряк).

З боку органу слуху: дзвін у вухах.

З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, яка асоціюється з БА), ринорея.

Шлунково-кишковий тракт: печія, диспепсія, стоматит, біль в животі, нудота, блювота, діарея, неприємний запах з рота.

Загальні порушення: гарячка.

Повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдром Стівенса - Джонсона і Лайєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, які найчастіше були пов'язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає. Дуже рідко повідомлялося про набряк Квінке, набряку обличчя, випадках анемії, геморагії, анафілактичних реакціях або навіть шоці.

Рекомендується з обережністю приймати пацієнтам з виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі супутнього прийому інших лікарських засобів, які подразнюють слизову оболонку шлунка.

Є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдром Стівенса - Джонсона і Лайєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого прийому.

Слід з обережністю призначати ацетилцистеїн хворим на бронхіальну астму через можливого розвитку бронхоспазму. При висипанні вмісту пакетика в посуд під час приготування розчину порошок може потрапляти в повітря і подразнювати слизову оболонку носа, в результаті чого може виникнути рефлекторний бронхоспазм.

Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю, щоб уникнути накопичення азотовмісних речовин в організмі.

Застосування ацетилцистеїну викликає розрідження бронхіального секрету. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірації.

Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати тривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може привести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).

Препарат містить сахарозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, дефіцитом сахарози-ізомальтази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Інформація для хворих на цукровий діабет. 1 пакетик порошку (200 мг ацетилцистеїну) містить 2,5 г сахарози (0,21 ХО).

1 пакетик порошку (600 мг ацетилцистеїну) містить 2 г сахарози (0,17 ХО).

Застосування в період вагітності або годування груддю. У період вагітності та годування груддю застосування ацетилцистеїну можливе тільки в разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Діти. Порошок по 200 мг: застосовувати у дітей віком від 2 років.

Порошок по 600 мг: застосовувати у дітей віком старше 14 років.

Одночасне застосування ацетилцистеїну з протикашльовими засобами може посилювати застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрациклін (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можливо їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів повинен становити не менше 2 год. Це не стосується цефіксиму і лоракарбефа.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеин з іншими препаратами.

Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.

Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.

Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну і підвищувати рівень глутатіону, що сприяє детоксикації вільних радикалів кисню і певних токсичних речовин в організмі.

Одночасний прийом нітрогліцерину та ацетилцистеїну може призвести до посилення вазодилататорного ефекту нітрогліцерину.

При контакті з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.

Немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну.

Симптоми: нудота, блювання, діарея. У дітей є ризик розвитку гіперсекреції.

Терапія симптоматична.