Рисполепт 1мг/мл 100мл розчин

Склад і форма випуску 

Форми випуску: розчин для внутрішнього прийому 1 мг/мл (флакони) 30, 100 мл Склад: рисперидон 1 мг - 1 мл
Фармакологічна дія 

Антипсихотична; дофамін-блокуюча; нейролептичне; серотонін-блокуюче
Показання до застосування 

Шизофренія та ін. психотичні стани з переважанням продуктивної симптоматики (марення, галюцинації, агресивність), негативної симптоматики (бідність мови, емоційна та соціальна відчуженість). Афективні розлади за різних психічних захворювань. Поведінкові розлади у пацієнтів з деменцією при прояві симптомів агресивності (спалахи гніву, фізичне насильство), порушення діяльності (збудження, марення) або психотичні симптоми. Як ЛЗ допоміжної терапії (як стабілізатор настрою) - поведінкові розлади у дітей, підлітків та дорослих пацієнтів з інтелектуальним рівнем нижче середнього або затримкою розумового розвитку, у випадках, коли деструктивна поведінка (агресивність, імпульсивність, аутоагресія) є провідною хворобою.
Дозування 

Всередину, дорослі та діти віком від 15 років – 1 або 2 рази на добу. Початкова доза – 2 мг на добу. На 2 день – до 4 мг на добу. З цього моменту дозу можна зберегти на колишньому рівні, або індивідуально скоригувати при необхідності в діапазоні - 4-6 мг на добу. Дози вище 10 мг на добу не показали більш високої ефективності порівняно з меншими дозами та можуть спричинити появу екстрапірамідних симптомів. Максимальна доза – 16 мг на добу. Літнім пацієнтам та при захворюваннях печінки та нирок: початкова доза – 0.5 мг 2 рази на добу. Дозу можна збільшити індивідуально до 1-2 мг 2 рази на добу. Поведінкові розлади у хворих на деменцію: початкова доза - 0.25 мг 2 рази на день. Збільшення дози – по 0,25 мг 2 рази на добу, не частіше ніж через день. Оптимальна доза – 0.5 мг 2 рази на день (деяким пацієнтам показаний прийом по 1 мг 2 рази на день). Після досягнення оптимальної дози можливий прийом 1 раз на день. Біполярні розлади при маніях: початкова доза – 2 мг на добу на 1 прийом. Збільшення дози (на 2 мг на добу) – не частіше ніж через день. Оптимальна доза – 2-6 мг на добу. Поведінкові розлади у пацієнтів із затримкою розумового розвитку або з домінуванням у клінічній картині деструктивних тенденцій. Пацієнти з масою тіла 50 кг та більше: початкова доза – 0.5 мг 1 раз на день. Збільшення дози – на 0.5 мг на добу, не частіше ніж через день. Оптимальна доза – 1 мг на добу. Пацієнти з масою тіла менше 50 кг: початкова доза – 0.25 мг 1 раз на день. Збільшення дози – на 0.25 мг на добу, не частіше ніж через день. Оптимальна доза – 0.5 мг на добу. Рекомендується в 2 рази зменшити як початкову дозу, так і подальші збільшення дози у людей похилого віку та у хворих з нирковою або печінковою недостатністю.
Протипоказання 

Гіперчутливість, період лактації. З обережністю. Пухлина мозку, кишкова непрохідність, передозування ЛЗ, синдром Рейє (протиблювотний ефект рисперидону може маскувати симптоми цих станів), захворювання ССС (ХСН, перенесений інфаркт міокарда, AV блокада), зневоднення, порушення мозкового кровообігу, гіпооромінсон, .ч. анамнезі), зловживання ЛЗ або лікарська залежність, тяжка ниркова/печінкова недостатність, стани, що призводять до розвитку тахікардії типу "пірует" (брадикардія, порушення електролітного балансу, супутній прийом ЛЗ, що подовжують інтервал QT), вагітність, дитячий вік (до 1 - Ефективність та безпека не встановлені. Категорія впливу на плід. C
При 

шизофренії, на початку лікування рисперидоном, рекомендується поступово відмінити попередню терапію, якщо це клінічно виправдано. Якщо пацієнти переводяться з терапії депо-формами антипсихотичних ЛЗ, то прийом рекомендується розпочинати замість наступної запланованої ін'єкції. Періодично слід оцінювати необхідність у продовженні поточної терапії протипаркінсонічними ЛЗ. Ризик розвитку манії або гіпоманії може бути істотно знижений при використанні низьких дозувань або поступового їх нарощування. У разі виникнення ортостатичної гіпотензії, особливо у початковому періоді добору дози, слід розглянути питання зниження дози. У пацієнтів із захворюваннями ССС, а також при зневодненні, гіповолемії чи цереброваскулярних порушеннях дозу слід збільшувати поступово. Якщо виникають ознаки та симптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання про відміну всіх антипсихотичних ЛЗ; нейролептичного злоякісного синдрому – необхідно відмінити всі антипсихотичні ЛЗ, включаючи рисперидон. При відміні карбамазепіну та ін індукторів "печінкових" ферментів доза рисперидону повинна бути знижена. Пацієнтам слід рекомендувати утриматися від переїдання через можливість збільшення маси тіла. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.